До анонсованої принципом “від дня мови – до дня мови” звітної дати, 9 листопада 2019 року і зважаючи на факт, що у Міністерстві культури зараз триває реструктуризація:
Пояснюємо усім небайдужим неповторні “єдинорожні” переваги проекту, розкриття потенціалу котрих, за умови належної державної підтримки, здатне значною мірою забезпечити ефективність мовної політики уже в осяжному майбутньому.
По-перше, ідея поєднання мови і мистецтва під неповторно місткою назвою «МовАрт» – популяризує українську культуру в цілому: мову через мистецтво, мистецтво через мову. Що дає змогу уповноваженим владним інституціям без жодних репутаційних ризиків задовольняти зростаючий суспільний запит на здійснення заходів з популяризації державної мови.
По-друге, як діючий результат громадської ініціативи та державної підтримки (принаймні, в особі міністерства культури очолюваного паном Є.Нищуком) – символізує можливості синергії громадянського суспільства і владних інституцій. Що, зокрема, дає змогу громадськості ініціювати мовоствердні субпроекти у державних та комунальних інституціях (уже є згоди щодо проведення консультацій на предмет розробки адаптованих комунікацій від Міноборони, Мінрегіонрозвитку та МінТОТ, активно триває взаємодія і з КМДА)
По-третє, мистецька складова комунікацій проекту виразно артикулює неконфліктність і спонукальний аспект популяризації державної мови передовсім серед населення зросійщених міст/регіонів. Що дає змогу ефективно залучати інерційно неукраїномовне населення до суспільного діалогу шляхом активізації внутрішнього та уможливлює «мирну інтеграцію особистості у мейнстрим».
По-четверте, біля 70 оригінальних сюжетів цьогорічного доробку уже комунікують небувалу широту образного розмаїття наративів та субнаративів мовоствердження. Що забезпечує нетривіальне сприйняття мовної проблематики та започатковує/активізує процеси природного руйнування стереотипів, що стоять на перешкоді лояльному до неї ставленню та/чи переходу до безпосереднього вжитку.
По-п’яте, пілотний цикл проекту засвідчив, що візуальні комунікації проекту можуть ефективно поширюватись та масштабуватися в он- і оффлайн середовищах. Це дає змогу ненав’язливо, але ефективно комунікувати спонуки як за посередництва соцмереж, пошукових систем, інтернету, так і через експозиції, події, круглі столи, спортивні заходи чи зовнішню соціальну рекламу.
По-шосте, механіки залучення МовАрт’у передбачають доступну участь у процесах образо- та ідеєтворення для усіх бажаючих докластися до процесу відновлення природного домінування української мови. Що дає змогу реалізуватися як творчій ініціативі кваліфікованих митців, котрим небайдуже знеросійщення мовного середовища, так і забезпечує спрямування енергію широких верст населення, яке відчуваючи дискримінацію за мовною ознакою – не знаходить кращого виходу ніж вступ у прямолінійний конфлікт.
По-сьоме, реакція «фокус-груп», яким був презентований проект у Харкові та Одесі – переконливо доводить з одного боку, інтерес та лояльність до такого роду комунікацій, а з іншого – відсутність агресії чи заперечення. Що дає змогу безпечно масштабувати уже існуючий доробок проекту та підтверджує необхідність проведення заходів із його вдосконалення та розширення варіативності.
По-восьме, формат циклічного оновлення акцентів мистецтва мовоствердження передбачає можливість щорічного переосмислення основних образів та форматів «від дня мови до дня мови». Що дає змогу на початку року, у день рідної мови 21 лютого, комунікувати усім зацікавленим певний дискурс, активувати тим самим акценти виробництва на «фабриці контенту», а кращі результати діяльності котрої – презентувати у день мови та писемності 9 листопада.
По-дев’яте, стратегія розвитку проекту передбачає створення мережі мультикультурних «МовАрт-центрів», які, особливо у зросійщених регіонах, приречені стати успішними осередками місцевого поширення україноцентричних ідей з урахуванням локальної специфіки та обов’язкової для усіх активностей неконфлікності будь-яких комунікацій. Що дає змогу сконцентрувати весь творчий потенціал місцевої небайдужої громадськості у одному місці та спрямувати його у винятково неконфліктне русло, що неодмінно підвищить якість усіх плодів такої синергії та засвідчить важливу роль міністерства, як «впорядковуючого начала».
По-десяте, ідейний арсенал проекту уже на первинному етапі – неповторний, обширний і багатоаспектний: програма автоматичного перемикання гаджетів «Мовайзер», «Кодекс правил і методик неконфліктного мовоствердження», платформа історично-культурної доповненої реальності «MovAR», футуристичні есеї та ін. Що дає змогу окреслити як унікальні переваги від долучення до проекту усім небайдужим, незалежно від професії чи соціального статусу, так і характеризує проект як глибокий, розгалужений та системний.
Далі буде..