У цьому розділі збираються ідеї, які виникатимуть упродовж пілотного МовАрту.
1. Українська – мова відчуттів. Яких?
Дізнайтесь у онлайн-брейншторм на сторінках спільноти:
2. Наратив “Епохи минають, мова триває”
Спільна ідея наративу в рамках проекту виникла завдяки панові Андрій Андрусяк та пані Яна Хардер, а суть її в унаочненні українських слів, які, пройшовши крізь століття, змінилися з часів давньої Русі незначним чином і відсутні в російській мові. Приміром “кияни”, або слово “невѣгласъ”, що й дотепер вживається (“невіглас”). Це можуть бути навіть словосполучення, а не лише окремі слова, як-от давнє “чьрвлєныи щитъ” та сучасне “червоний щит” — як невід’ємний атрибут давньоруського воїна.
Перша хвиля слів: кыяне – кияни, грудьнъ – грудень, дѣтина – дитина, жерело – джерело, криниця – криниця, лагода (мир, порядок) – злагода, мыто – мито, мытьникъ – митник, мытьниця – митниця, невѣгласъ – невіглас, олѣи – олія, паробъкъ – парубок, таборъ – табір, трѧсьця – трясця, черевикъ – черевик, чьрвленыи – червоний, ворогъ – ворог, Ярославові – Ярославові (Володимирові)
Друга хвиля: глькъ – глек, борошьно – борошно, иріи (або иріє) – вирій | ирій, коваль – коваль, кожюхъ – кожух, колодязь – колодязь, око – око, орати – орати, поросѧ – порося, порохъ (пороси) (у Слові о полку Ігоревім) – порох, порохи, пил, присъпа (присипане) – призьба, рольѧ – рілля, стрыи – стрий, стрийко, телѧ – теля, уи – вуй, вуйко, хъртъ – хорт, хірт, вѣвериця – вивірка
3. СловоКроки
У цій серії прототипів проекту, який нагадаємо, орієнтований на мешканців зросійщених регіонів України і має сприйматися з відповідної точки зору:
Комунікуватиметься ідея “СловоКроків”, яка до речі, виникла завдяки панові Дмитру Машковському, а чистину первинних унаочнень – створила пані Аліна Балачук зі Львова, як серія візуалізованих перекладів найчастіше вживаних в розмовній російській мові слів у прив’язці до українськомовних відповідників з метою полегшити їх вживання ☺️
4. ПроЗАкону
Ухвалення епохального “Закону про мову” крім усього іншого, спонукало нас, зокрема, завдяки ідеї пана Cергія Шума:
☝️ по-перше, заснувати новий візуальний наратив “мистецта мовоствердження” під назвою “ПрозаМовногоЗакону” (скорочено #ПроЗАкону), де ми комунікуватимемо “прозаїчну неухильність” його норм;
✌️ по-друге, традиційно, оголосити онлайн-брейншторм щодо формулювання важливих його аспектів з метою створення серії нескладних візуалізацій (тож, хто, раптом, побажає спробувати сили – до ваших послуг, в першу чергу, коментарі до цього допису або приватні повідомлення)
5. Жити в … – це …
Соцрекламний наратив, корені якого сягають 2016 року, а сюжети – були розміщені навесні 2017-го на дев’яти біллбордах та 18 сітілайтах у Києві – в рамках МовАрту отримає передбачену первинним проектом локалізацію основних гасел для Харкова, Дніпра та Одеси завдяки волонтерській участі образотвориці з Миколаєва, пані Вікторії Глушко
6. Мовоторика (МовМотор)
Наратив Мовторика (Мовмотор), що виник завдяки тісній взаємодії з пані Оксаною Паламарчук, яка надихалася на сайті Словотвір артикулює питомо українські відповідники для слів-запозичень.
Щодо назви, то на думку пані Оксани: «Злоякісні запозичення відбуваються тоді, як “мовомотори” (мовці-словотвори) виявляються неспроможними запропонувати й популяризувати рідномовну альтернативу. В підсумку, мова наповнюється термінами з инших, більш агресивних і економічно успішніших мов. Наратив «Мовоторика» є символічногю відповіддю на такий стан справ та, водночас, спробою активізувати діяльність мовомоторів. Мовторика – це також двоїстий сенс: «мова+мотор» (мовний мотор) та «мова+торування» (слова, що торують шлях до виповнення автентичності розмовної мови)
Відтак, перша дюжина слів, які пропонуються для образотворення в рамках пілотного циклу Моварту це: 1) Вай-фай-бездріт, 2) Коворкінґ-співробітня, 3) Вайпер-пародмух, 4) Хайп-галас, 5) Барбершоп-голярня, 6) Булінг-цькування, 7) Смузі-густик, 8) Батл-ґерць, 9) Лонгрід-довгочит, 10) Хештеґ-кришмітка, 11) Спінер-вертун, 12) Візуалізація-унаочнення
6. Євромова
Наратив, запропонований паном Олександром Мастером, активістом з Люксембургу. Євромова – зрозуміла європейська мова Українська мова інтегрована в спільноту європейських мов настільки, що багато слів не потребують перекладу. Нам зрозумілі “їхні” слова, а “їм” зрозумілі наші. В першу чергу це через спільну приналежність до індоєвропейської групи мов (мати, молоко, день). Потім було спільне використання грецьких і латинських слів, які увібрали європейські мови включно з українською. Наприклад, я не знав як буде англійською родзинки і серветки, але колега-німець зрозумів їх українською. Французам будуть зрозумілі валіза, канапка, краватка. Нідерландці знають що таке Смак і кажуть Смаклек замість Смачного . Папір і цукор також широко поширеніші спільні слова. Взагалі спільні слова можна розділити на 3 групи: латинського і грецького походження, германського і французького, власне слов’янського походження.
Слова слов’янського походження – 15 прикладів Добрий день, Ранок, Вітаю, Дякую, Добре, Тато, Рушник, Праця, Цибуля, Тиждень, Година, Крок, Пес, Приклад, Чекати, Червоний,
Слова германського походження: Родзинка, Серветка, Смак; французького походження: Валіза, Канапка, Краватка; грецького і латинського походження: Базар, Папір, Цукор, Руїна, Опінія, Атенція
Далі буде..