мистецтво мовоствердження
За участі одного зі співавторів проекту “МовАрт”, Володимира Наконечного відбувся старт неординарної маркетингової агенції Маркетерня
Одним з основних напрямків діяльності котрої буде і соціальний маркетинг або ж популяризація державної мови.
Більше подробиць на сайті
Мистецтво мовоствердження – триває!
Мовна кампанія, про деталі якої можна дізнатися більше в окремій публікації, або у відеоролику нижче – є органічним продовженням ідей “мистецтва мовоствердження” та наслідком бездіяльності держави у сфері популяризації державної мови.
Серед актуальних на січень 2021-го року напрацювань мовної кампанії
2. Два етапи рекламних кампаній, реалізованих коштом громадського бюджету, які красномовно засвідчують суспільний запит
3. Концепція відеоролика “Як і де побачити необхідність розмовляти українською”:
Мистецтво неконфліктного мовоствердження – триває!
І як тільки до влади у відповідних державних інституціях повернуться фахівці й державники (вже назабаром) – є усі шанси, що з підтримкою Міністерств та відомств, процес мистецтва мовоствердження, врешті-решт, набуде належної масштабності
Далі буде..
Хоч ТОП-запитів Google в Україні у 2019-му році – це ще потворніша ніж минулоріч констатація потреби масового поширення заклику “гуглити українською будь-що й будь-коли”:
І хоч так буде неодмінно, краще раніше, ніж пізнішеВласне, “ганебні трохи більше, ніж повністю” дані ТОП-2019: https://ukraine.googleblog.com/2019/12/google-2019.html
До анонсованої принципом “від дня мови – до дня мови” звітної дати, 9 листопада 2019 року і зважаючи на факт, що у Міністерстві культури зараз триває реструктуризація:
Пояснюємо усім небайдужим неповторні “єдинорожні” переваги проекту, розкриття потенціалу котрих, за умови належної державної підтримки, здатне значною мірою забезпечити ефективність мовної політики уже в осяжному майбутньому.
По-перше, ідея поєднання мови і мистецтва під неповторно місткою назвою «МовАрт» – популяризує українську культуру в цілому: мову через мистецтво, мистецтво через мову. Що дає змогу уповноваженим владним інституціям без жодних репутаційних ризиків задовольняти зростаючий суспільний запит на здійснення заходів з популяризації державної мови.
По-друге, як діючий результат громадської ініціативи та державної підтримки (принаймні, в особі міністерства культури очолюваного паном Є.Нищуком) – символізує можливості синергії громадянського суспільства і владних інституцій. Що, зокрема, дає змогу громадськості ініціювати мовоствердні субпроекти у державних та комунальних інституціях (уже є згоди щодо проведення консультацій на предмет розробки адаптованих комунікацій від Міноборони, Мінрегіонрозвитку та МінТОТ, активно триває взаємодія і з КМДА)
По-третє, мистецька складова комунікацій проекту виразно артикулює неконфліктність і спонукальний аспект популяризації державної мови передовсім серед населення зросійщених міст/регіонів. Що дає змогу ефективно залучати інерційно неукраїномовне населення до суспільного діалогу шляхом активізації внутрішнього та уможливлює «мирну інтеграцію особистості у мейнстрим».
По-четверте, біля 70 оригінальних сюжетів цьогорічного доробку уже комунікують небувалу широту образного розмаїття наративів та субнаративів мовоствердження. Що забезпечує нетривіальне сприйняття мовної проблематики та започатковує/активізує процеси природного руйнування стереотипів, що стоять на перешкоді лояльному до неї ставленню та/чи переходу до безпосереднього вжитку.
По-п’яте, пілотний цикл проекту засвідчив, що візуальні комунікації проекту можуть ефективно поширюватись та масштабуватися в он- і оффлайн середовищах. Це дає змогу ненав’язливо, але ефективно комунікувати спонуки як за посередництва соцмереж, пошукових систем, інтернету, так і через експозиції, події, круглі столи, спортивні заходи чи зовнішню соціальну рекламу.
По-шосте, механіки залучення МовАрт’у передбачають доступну участь у процесах образо- та ідеєтворення для усіх бажаючих докластися до процесу відновлення природного домінування української мови. Що дає змогу реалізуватися як творчій ініціативі кваліфікованих митців, котрим небайдуже знеросійщення мовного середовища, так і забезпечує спрямування енергію широких верст населення, яке відчуваючи дискримінацію за мовною ознакою – не знаходить кращого виходу ніж вступ у прямолінійний конфлікт.
По-сьоме, реакція «фокус-груп», яким був презентований проект у Харкові та Одесі – переконливо доводить з одного боку, інтерес та лояльність до такого роду комунікацій, а з іншого – відсутність агресії чи заперечення. Що дає змогу безпечно масштабувати уже існуючий доробок проекту та підтверджує необхідність проведення заходів із його вдосконалення та розширення варіативності.
По-восьме, формат циклічного оновлення акцентів мистецтва мовоствердження передбачає можливість щорічного переосмислення основних образів та форматів «від дня мови до дня мови». Що дає змогу на початку року, у день рідної мови 21 лютого, комунікувати усім зацікавленим певний дискурс, активувати тим самим акценти виробництва на «фабриці контенту», а кращі результати діяльності котрої – презентувати у день мови та писемності 9 листопада.
По-дев’яте, стратегія розвитку проекту передбачає створення мережі мультикультурних «МовАрт-центрів», які, особливо у зросійщених регіонах, приречені стати успішними осередками місцевого поширення україноцентричних ідей з урахуванням локальної специфіки та обов’язкової для усіх активностей неконфлікності будь-яких комунікацій. Що дає змогу сконцентрувати весь творчий потенціал місцевої небайдужої громадськості у одному місці та спрямувати його у винятково неконфліктне русло, що неодмінно підвищить якість усіх плодів такої синергії та засвідчить важливу роль міністерства, як «впорядковуючого начала».
По-десяте, ідейний арсенал проекту уже на первинному етапі – неповторний, обширний і багатоаспектний: програма автоматичного перемикання гаджетів «Мовайзер», «Кодекс правил і методик неконфліктного мовоствердження», платформа історично-культурної доповненої реальності «MovAR», футуристичні есеї та ін. Що дає змогу окреслити як унікальні переваги від долучення до проекту усім небайдужим, незалежно від професії чи соціального статусу, так і характеризує проект як глибокий, розгалужений та системний.
Далі буде..
25 липня у Національній науковій бібліотеці української “перлини біля моря” в рамках форуму “PROсвіт” відбулася презентація, експозиція та обговорення проекту “мистецтва неконфліктного мовоствердження”
Основний підсумок: ефективність навіть первинних комунікацій – прямо пропорційна їх масштабності, адже МовАрт:
Більше інформації та рефлексії в спеціальному дописі у спільноті “Україномовна Одеса”
У Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого відбулося відкриття виставки та презентація проекту «МовАрт»: мистецтво ствердження мови», який реалізовується за підтримки Міністерства культури України.
«Цьогорічне 16 липня для громадян України стало знаковим, довгоочікуваним та радісним днем, коли держава на законодавчому рівні виступила на підтримку та захист статусу української мови, в жодній мірі не зазіхаючи на розвиток та функціонування інших мов в нашій країні. Днями Уряд схвалив довгоочікувану, підготовлену Міністерством культури Стратегію популяризації української мови “Сильна мова – успішна держава ” до 2030 року», – зазначив під час свого виступу Міністр культури України Євген Нищук.
«Я хочу подякувати ініціаторам одних із перших проектів, які покликані реалізувати прийняті законодавчі акти та імплементувати їх в наше повсякденне життя. Проект «МовАрт» стверджує неконфліктний спосіб популяризації української мови, утвердження її державного статусу та легко масштабується на простір всієї України. Він вже був представлений в Харкові та Глухові. Я переконаний, що людей які долучатимуться до проекту, буде з кожним роком все більше, однак цей процес не одного дня і не одного року. Це ще велика робота і ми потребуємо сподвижників, в тому числі, і в мистецькому середовищі. Адже зберігаючи і розвиваючи українську мову ми збережемо себе, свою культуру, свою ідентифікацію».
«Ідея проекту була створена спільнотою «Україномовний Київ», спочатку це були дискусії і розмови, з яких врешті виникла ідея створити візуальний продукт, який би був зрозумілий людям. За допомогою цих яскравих образів ми спонукаємо вивчати українську мову», – розповідає ініціатор проекту «МовАрт» Володимир Наконечний.
«Ми би хотіли, щоб до нас приєднувалися різні фахівці, зокрема, й майстри образотворчого мистецтва, які би створювали справжні шедеври для цього проекту».
Завдяки творчості пані Вікторії Глушко, дизайнерки з Миколаєва, яка ще у 2017 візуалізувала соцрекламний наратив “Жити в Києві це – …” (котрий як і МовАрт виник у спільноті “Україномовний Київ”), колекція сюжетів мистецтва неконфліктного мовоствердження поповнилася адаптованими для Харкова, Одеси та Дніпра основними його образами:
Перші п’ять прототипів наративу “Мовоторика” (Мовмотор), що виник завдяки тісній взаємодії з пані Оксаною Паламарчук, яка надихалася на сайті Словотвір артикулюють питомо українські відповідники для перших 4 слів-запозичень із первинного переліку.
(Більше інфо в розділі “Ідеєтворення МовАрту” під номером 6)
Якщо у вас виникли ідеї нових образів – надсилайте!
Завдяки ідеї пана Сергія Шума, що виникла у безпосередньому зв’язку з ухваленням вікопомного “Закону про забезпечення фукціонування української мови як державної” та з урахуванням необхідності популяризаціїї істинного змісту Закону для профілактики спотворень серед неукраїномовних мешканців сходу та півдня України:
Ми заснували наратив “Проза мовного закону”, який артикулює прозаїчну природність основних змістів цього закону та допомагає “перетворити сухий юридичний текст у світоглядну оповідь з картинками”, аби, зрештою ефективніше комунікувати цінності та неухильну необхідність мовоутвердження як процесу й результату.
Відтак, вашій увазі перші п’ять прототипів наративу:
Далі буде
Висловлюємо бібліотеці вдачність за експозицію та фотографії і нагадуємо, що усі бажаючі можуть переглянути прототипи стартової серії “мистецтва мовоствердження” у древньому місті козацьої слави Глухові – за адресою вулиця Києво-Московська, 53
Веб-сайт: https://glukhivlibrary.at.ua/
